Прапор із п’ятьма хрестами: як повернувся середньовічний стяг Грузії

Прапор, який упізнаєш миттєво

Мало який державний прапор так легко описати, як прапор Грузії. Він має просте біле тло, великий червоний хрест, що тягнеться від краю до краю й ділить полотнище на чотири рівні частини, а в центрі кожної частини розміщено менший червоний хрест. Разом виходить п’ять хрестів, тому грузини називають його хутджвріані дроша, тобто п’ятихресний прапор. Його пропорції становлять 2:3: довжина прапора в півтора раза більша за висоту.

Використано лише два кольори: білий і червоний. Немає ні напису, ні зірки, ні герба. Завдяки такій простоті прапор добре помітний здалеку і його легко намалювати. Це одна з причин, чому його так часто можна побачити на урядових будівлях, на спортивних матчах і в руках грузинів у всьому світі.

Хоча дизайн видається сучасним і чітким, п’ятихресний прапор не є новим винаходом. Це відроджений середньовічний стяг. Грузія офіційно затвердила його як державний прапор у січні 2004 року, але з давнім Грузинським царством його пов’язували ще за багато століть до того.

Чому хрести? Грузія і християнство

Щоб зрозуміти прапор, варто знати, наскільки глибоко християнство вплетене в історію Грузії. На початку IV століття східногрузинське царство Картлі, відоме грецьким і римським авторам як Іберія, прийняло християнство як державну релігію. Тож Грузія належить до найдавніших християнських країн світу. За переказом, віру поширила свята Ніно, жінка з Каппадокії, яку в Грузії й сьогодні глибоко шанують.

Протягом наступних століть церкви й монастирі стали осередками освіти, мистецтва та національної ідентичності. Упродовж довгих періодів, коли Грузію оточували могутні імперії з іншими релігіями, християнська віра стала однією з головних сил, що об’єднували грузинів. Тому розмістити хрести на національному стязі було природним способом показати, хто цей народ.

Святий Георгій, покровитель країни

Великий центральний хрест — це хрест святого Георгія: червоний хрест на білому полі. Святий Георгій є покровителем Грузії та одним із найулюбленіших святих у країні. Грузини відзначають його свято, яке називають Гіоргоба, 23 листопада, а відома приказка стверджує, що в Грузії стільки церков, присвячених святому Георгію, скільки днів у році. Зображення святого на коні, який вражає змія, трапляються на грузинських іконах, фресках і виробах із металу, а також на гербі країни.

Багато хто вважає, що англійська назва країни, Georgia, походить від імені святого Георгія. Ідея приваблива, але більшість істориків думають інакше. Назву зазвичай виводять від перського слова гурдж, яким позначали грузинів і яке перейшло в інші мови через арабську, а згодом через європейських мандрівників. Самі грузини називають свою країну Сакартвело, що означає «земля картвелів».

Чотири менші хрести

Чотири малі хрести — не звичайні хрести з прямими раменами. Кожен із них є болнурсько-кацхурським хрестом, традиційною грузинською формою, рамена якої розширюються до кінців. Назва походить від двох важливих місць грузинської християнської спадщини. У Болнісі розташована церква Болнісі Сіоні, збудована в V столітті. У ній збереглися одні з найдавніших датованих написів грузинським алфавітом, а прикрашена вона різьбленими хрестами саме такого типу. Кацхі в Західній Грузії славиться своєю середньовічною церквою та Кацхським стовпом — високою природною скелею-колоною з крихітною церквою на вершині.

Обравши саме цю форму, творці сучасного прапора надали йому виразно грузинського характеру. Великий хрест святого Георгія пов’язує Грузію з ширшим християнським світом, а малі хрести вказують на давнє мистецтво й архітектуру самої країни.

Схожість з Єрусалимським хрестом

Розташування одного великого хреста в оточенні чотирьох малих нагадує також Єрусалимський хрест — символ середньовічного Єрусалимського королівства хрестоносців. Той герб мав золоті хрести на срібному полі. Грузинські царі підтримували тісні релігійні зв’язки зі Святою Землею, де грузинські ченці засновували монастирі, зокрема Хрестовий монастир поблизу Єрусалима. Візерунок із п’яти хрестів часто пояснюють як ще один знак цього зв’язку, а в християнській символіці іноді кажуть, що п’ять хрестів означають Христа і чотирьох євангелістів або п’ять ран Христа. Ці тлумачення традиційні, а не офіційні: грузинський закон описує вигляд прапора, але не надає кожному хресту якогось одного закріпленого значення.

Стяг середньовічного царства

Грузія об’єдналася в єдине царство на початку XI століття. Вершини своєї могутності й культури вона досягла за царя Давида IV, прозваного Будівельником, а згодом за цариці Тамари, наприкінці XII — на початку XIII століття. Ця доба відома як Золотий вік Грузії: царство простягалося на значну частину Кавказу, а грузинська література, архітектура й наука переживали розквіт. Саме тоді з’явилася епічна поема Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі».

Одні з найкращих свідчень про давній грузинський стяг походять із середньовічних європейських карт. У XIV столітті середземноморські картографи креслили морські карти, відомі як портолани, на яких важливі міста позначали їхніми прапорами. На карті, яку 1367 року створили венеційські брати Доменіко і Франческо Піццигано, прапор Тбілісі зображено як великий хрест із меншим хрестом у кожній чверті — та сама основна схема, що й у сучасного прапора.

Середньовічні прапори діяли не так, як сучасні державні. Не існувало закону, який встановлював би точний вигляд, а царі, князі й війська користувалися різними стягами. Крізь століття збереглася насамперед думка, що білий стяг із червоним хрестом належить Грузії та її небесному покровителю. Сучасний п’ятихресний прапор — це ретельна реконструкція цієї традиції, а не точна копія якогось одного історичного предмета.

Прапори між епохами

Між кінцем середньовічного царства і 2004 роком над Грузією майоріли кілька зовсім різних прапорів. Знання про них допомагає зрозуміти, чому повернення п’яти хрестів мало таке велике значення.

Грузинська Демократична Республіка, 1918–1921

Після розпаду Російської імперії Грузія 26 травня 1918 року проголосила незалежність і заснувала Грузинську Демократичну Республіку. Її прапор, створений художником Якобом Ніколадзе, мав темно-червоне, винного кольору поле з вузькою чорно-білою смугою у верхньому куті біля древка. Республіка проіснувала недовго: 1921 року радянська Червона армія вторглася в країну, і Грузія стала частиною Радянського Союзу.

Радянський період

За радянської влади Грузія використовувала прапори, засновані на червоному прапорі Радянського Союзу, з комуністичними символами, такими як серп і молот та червона зірка. Показувати прапор 1918 року було заборонено, і через це він став символом опору й надії на незалежність.

Знову незалежна

Наприкінці 1980-х років, коли Радянський Союз слабшав, грузини почали відкрито виходити на демонстрації за незалежність, часто з темно-червоним прапором 1918 року. 9 квітня 1989 року радянські війська жорстоко розігнали мирну демонстрацію в центрі Тбілісі, убивши близько двадцяти людей. Ця трагедія зміцнила рух за незалежність. 1990 року прапор 1918 року знову став офіційним, а 9 квітня 1991 року Грузія проголосила незалежність від Радянського Союзу. Наступні тринадцять років державним прапором залишався винно-червоний стяг із чорно-білою смугою.

Повернення п’яти хрестів

У 1990-х роках інтерес до середньовічного минулого Грузії сильно зріс. Грузинська православна церква знову посіла важливе місце в суспільному житті, і багато людей вважали, що національні символи мають відображати довгу історію країни як християнського царства, а не лише коротку республіку 1918 року. П’ятихресний прапор почав з’являтися на публічних заходах, обговорювалися пропозиції зробити його державним.

Вирішальний момент настав завдяки політиці. Єдиний національний рух, партія на чолі з Міхеїлом Саакашвілі, обрав п’ятихресний прапор своїм символом. У листопаді 2003 року після спірних парламентських виборів у Тбілісі відбулися масові мирні протести. Демонстранти несли троянди на знак ненасильства, тож ці події дістали назву Революція троянд, і багато хто з них розмахував білим прапором із п’ятьма червоними хрестами. Президент Едуард Шеварднадзе пішов у відставку, а Саакашвілі в січні 2004 року переміг на президентських виборах.

Того ж місяця Парламент Грузії затвердив п’ятихресний прапор як офіційний державний прапор. Грузія відзначає 14 січня як День державного прапора. Пізніше у 2004 році країна також ухвалила новий герб: червоний щит зі святим Георгієм, що вражає змія, який підтримують два золоті леви, увінчаний грузинською царською короною, з девізом «Сила в єдності».

Суперечки довкола зміни

Не всі одразу прийняли новий прапор. Деякі критики стверджували, що прапор, тісно пов’язаний з однією політичною партією, не повинен ставати національним символом, а інші віддавали перевагу прапору 1918 року через його зв’язок із першою сучасною незалежністю Грузії. Однак із часом п’ятихресний прапор здобув дуже широке визнання. Сьогодні ним користуються грузини будь-яких політичних поглядів, а попередній прапор згадують із повагою як частину національної історії.

Прапор у повсякденному житті

П’ятихресний прапор майорить над урядовими будівлями, школами та прикордонними пунктами, а також дуже популярний у щоденному житті. Уболівальники розмахують ним на футбольних і регбійних матчах, а збірна Грузії з регбі стала однією зі спортивних історій успіху країни. Він з’являється на сувенірах, одязі й автомобільних наліпках, його часто можна побачити на концертах і фестивалях. Грузини, які живуть за кордоном, використовують його, щоб показати гордість за батьківщину.

Прапор є також потужним символом у стосунках Грузії з рештою Європи. Країна часто вивішувала його поруч із синім прапором Європейського Союзу, особливо відтоді, як у грудні 2023 року Грузія отримала статус кандидата на членство в ЄС.

Цікаві подробиці

• П’ятихресний прапор — один із небагатьох державних прапорів, на яких зображено більше ніж один хрест.
• Його іноді плутають із прапором Англії, на якому теж червоний хрест святого Георгія на білому тлі, але без менших хрестів.
• Оскільки малюнок ідеально симетричний і не містить написів, зі зворотного боку прапор виглядає точнісінько так само.
• Його грузинська назва, хутджвріані дроша, означає просто «п’ятихресний прапор», тож українська назва є її прямим перекладом.

Чого нас навчає п’ятихресний прапор

Історія грузинського прапора показує, що національні символи можуть змінюватися разом з історією. Трохи більше ніж за століття Грузія перейшла від радянського червоного стягу до винно-червоного республіканського прапора, а потім до відтвореного середньовічного зразка. Кожен прапор відображав те, що люди свого часу хотіли сказати про свою країну: незалежність, революцію чи тяглість із давнім минулим.

П’ятихресний прапор обрали, щоб розповісти найдовшу історію з усіх. Його великий хрест вшановує святого Георгія, малі хрести нагадують про церкви, збудовані понад півтори тисячі років тому, а білий і червоний кольори пов’язують сучасну Грузію зі стягами її середньовічних царів. Дивлячись на нього, ми бачимо символ, який водночас дуже давній і, як офіційний державний прапор, ще напрочуд молодий.